Методичні рекомендації щодо адаптації учнів 1 – го класу
до шкільного навчання для вчителів, батьків
Вступ до школи і молодший
шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не
лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості,
людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему
знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні
очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце
серед інших.
Початок навчання дитини в
першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін
відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти,
нові стосунки, нові обов’язки.
До важливих змін, які
притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером
його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який
виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі
більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.
Змінюється соціальна позиція:
був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і
виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає
провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює
права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється
все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Адаптація – процес і результат
зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не
день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому.
Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем
організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш
стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.
Діти, яким важче пристосуватися
до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку
вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього
процесу.
Рекомендації батькам та
педагогам:
Ø створення сприятливого
психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;
Ø роль самооцінювання дитини в
адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у
школі);
Ø перша умова шкільного успіху
– самоцінність дитини для її батьків;
Ø формування інтересу до школи,
прожитого шкільного дня;
Ø обов’язкове знайомство з
дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;
Ø неприпустимість фізичних
покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших
людей (бабусь, дідусів, однолітків);
Ø виключення таких мір
покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;
Ø урахування темпераменту
дитини у період адапації до шкільного навчання;
Ø надання дитині самостійності
в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;
Ø заохочення дитини не тільки
за навчальні успіхи;
Ø моральне стимулювання
досягнень дитини;
Ø розвиток самоконтролю і
самооцінювання, самодостатності дитини.
Рекомендації
батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до навчання в школі
· Вранці будіть дитину
спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки,
особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
· Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.
· Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
· Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.
· В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.
· Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.
· Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
· Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.
· Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.
· Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
· Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
· Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.
· Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.
· Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.
· У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.
· Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
· Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
· Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.
· Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
· Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.
· В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.
· Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.
· Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
· Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.
· Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.
· Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
· Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
· Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.
· Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.
· Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.
· У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.
· Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
· Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
Десять заповідей для мами і тата першокласника:
1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну
роботу вдома, визначте коло її обов'язків.
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.
4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.
7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.
4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.
7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Безпечний Інтернет
Програма «Онляндія – Безпека
дітей в Інтернеті» охоплює
цілу низку заходів, спрямованих на навчання дітей, вчителів та батьків правилам
безпечного користування Інтернетом.
На сайті http://www.onlandia.org.ua представлено матеріали для дітей, їхніх батьків та вчителів: інтерактивні ігрові сценарії, короткі тести, готові плани занять, завдяки яким діти і дорослі зможуть опанувати основи безпечної роботи в Інтернеті.
На сайті http://www.onlandia.org.ua представлено матеріали для дітей, їхніх батьків та вчителів: інтерактивні ігрові сценарії, короткі тести, готові плани занять, завдяки яким діти і дорослі зможуть опанувати основи безпечної роботи в Інтернеті.